Економічна турбулентність, падіння курсу єни та дефіцит сировини непомітно переписують базові стандарти японського дизайну. Від монохромних пачок чипсів до скорочення асортименту рідкісних видів паперу — макроекономіка починає превалювати над естетичним вибором.

На полицях токійських супермаркетів у районі Сібуя з’явилися незвичні пачки чипсів Calbee. Замість звичного яскравого дизайну споживачі побачили сірі сріблясті упаковки з монохромним друком та позначкою «паковання з економією нафтових чорнил».

Причина — геополітична криза довкола Ормузької протоки, яка спричинила дефіцит нафти, а отже й кольорових друкарських фарб. Calbee перевела на двоколірний друк одразу 14 своїх продуктів. І це не поодинокий випадок: найбільший виробник грибів у Японії JA Nakanoshi скорочує асортимент упаковки зі 110 варіантів майже вдвічі з аналогічних причин.

Коли економіка диктує форму

Графічний дизайнер та токійський кореспондент Рей Масакі (Ray Masaki) у своєму есе зазначає: естетичний результат у дизайні все частіше визначається макроекономічними силами, а не смаком чи креативним задумом.

З 2020 року японська єна знецінилася щодо долара США на 52%. Разом із замороженими зарплатами та зростанням витрат на сировину це створює тиск, який зрештою матеріалізується на упаковці продуктових товарів.

«Гроші купують майстерність, а їхня відсутність її відбирає. Економічна турбулентність призводить не лише до скорочення бюджетів — це відступ від ризику та поступове звуження вибору», — підкреслює Масакі.

Криза паперової культури та друкарень

Зміни зачепили й культову паперову індустрію Японії:

Зникнення унікальних матеріалів: Через пандемію та цифровізацію попит на друк упав, змушуючи виробників відмовлятися від нішевих видів паперу. Наприклад, легендарний ультрагладкий папір Tomoe River, який мав культовий статус серед поціновувачів капілярних ручок, через реструктуризацію компанії-виробника передали іншому заводу. Нова версія втратила частину своєї автентичної текстури.
Закриття ремісничих майстерень: Вузькоспеціалізовані друкарні, які займалися тисненням, ламінуванням та висічкою, масово закриваються. Дизайнери змушені переходити на дешеві онлайн-сервіси з уніфікованими стандартизованими шаблонами та обмеженим вибором паперу.

Креативність в умовах обмежень

Втім, жорсткі рамки змушують шукати нові шляхи. Архітектори та артдиректори змінюють саму логіку роботи: якщо раніше спочатку розробляли концепт, а потім підганяли під нього кошторис, то тепер витрати закладають у перші ескізи.

Дизайнери зменшують кількість пантонів у друку й шукають виразність у деталях — наприклад, замість дорогої палітурки використовують кольорові стрічки для скріплення сторінок.

Увага до деталей стає привілеєм

Головний висновок постає у поступовому розмиванні базових стандартів. Вишуканий дизайн, кастомний папір та складні друкарські техніки не зникнуть повністю, але вони остаточно перейдуть у категорію елітарної розкоші.

Базовий дизайн повсякденних речей — флаєрів, паковань та масової графіки — непомітно втрачає колір, текстуру та ті малопомітні сенсорні деталі, які роками формували унікальне візуальне середовище Японії.

Джерело: itsnicethat.com